с. Полонки

Серед густих лісів, оперезане, наче стрічкою, синьооким Удаєм, загубилося село Полонки. Назву свою село взяло від слова «ополонки» – у річці Удай водилася риба (вона, до речі, не перевелася й дотепер), і зимою прорубували багато ополонок: чи то для вилову риби, чи також для прання. Але є й інша версія пояснення назви села: Полонки – в низині, наче в ополонці, низько.

Свято-Михайлівська церква (с. Полонки)

- унікальна історично-архітектурна пам’ятка кінця 18 століття, святиня і гордість села. На території церкви розташований колодязь з чудодійною водою. Однак основна цінність споруди полягає у невеликому ковчезі з часткою мощів десниці святителя Димитрія, митрополита Ростовського.

Історія церкви Храм споруджений в 1777–1779 роках (за деякими даними – в 1720 році) на гроші сина священика Олександра Шило. Цікаву історію має найбільша цінність, яка зберігається в стінах церкви – частка мощів руки Димитрія Ростовського. Десниця святителя, відірвана гробовою кришкою при відкритті мощів священномучеником Арсенієм 21 вересня 1752 року, зберігалася в Ростові у срібному ковчезі в ризниці Спасо-Якового монастиря окремо від мощів святого. На початку 20 століття за збігом обставин святі мощі потрапили до Чернігівської області. Понад 70 років рука знаходилася у чернігівській родині, яка зберігала і оберігала її. 3 жовтня 2002 року з благословення митрополита Антонія мощі в урочистій обстановці були розділені на три частини і одна з них була передана громаді Свято-Михайлівської церкви села Полонки при великому зібранні прочан і духовенства. Частка мощів Димитрія Ростовського сьогодні творить дива, хворих зцілює від недуг. Поблизу храму знаходиться чудодійне джерело. Колодязь освячений, почищений. Багато людей стверджують, що вода з нього чудодійна та допомагає при хворобах. В будівлі помітні традиції народної дерев'яної архітектури Лівобережної України. Мурована триглава тридольна церква з прямокутною середньою ділянкою, до якої приєднуються грановані вівтар і притвор. Це один з найбільш досконалих храмів доби українського бароко. Однак дещо пізніше зовнішній вигляд споруди значно змінився: при царському правлінні підлогу в ній вимостили кольоровою плиткою, були добудовані бокові бані і значно збагачений фасад храму. Сьогодні саме ця ліпнина стала візитною карткою Полонківської церкви. Декоративні рами з карнизами якнайкраще прикрашають прямі стіни кам'яної будівлі. До початку 2000-х років було зроблено капітальний ремонт, відреставровано інтер'єр, відновлено розписне склепіння. Як доїхати Свято-Михайлівська церква знаходиться на околиці поселення Полонки Прилуцького району. Дістатися до нього можна з міста Прилуки дорогою, що йде через селища Івковці, Ладан, Журавка.