Савон Олексій Антонович
Народився 2 квітня 1942 року в селі Лиски Прилуцького району Чернігівської області. В 1949 - 1953 роках навчався в Лисківській початковій, з 1953 по 1956 роки - Краслянській семирічній та з 1956 по 1959 -Переволочнянській середній школах, в Прилуцькому гідромеліоративному технікумі (1961) та Ніжинському технікумі механізації сільського господарства. Отримав диплом техніка-механіка сільського господарства.
Після служби в армії (1962-65 рр.) працював у Прилуцькому районному вузлі зв'язку, в 11-й дистанції сигналізації і зв'язку Південної залізниці в Прилуках. Нині на пенсії, живе в Прилуках.
Багато років займається дослідженням історії Прилуччини, має друковані праці: „Дідівці. Садиба творчості і доброти" (про перебування М.І.Костомарова на Прилуччині) (1993); „Матеріальна культура Прилуччини. Промисли і ремесла" (2004); „Удай тихоплинний. Минуле і сучасне річки та її притоків" (2007); енциклопедичний довідник „Прилуччина" -Д.О.Шкоропад, О.А.Савон (2007), «Творці історії Прилуччини» (2009).
Друкувався в часописах „Рідний берег", „Чумацький шлях" та у місцевих періодичних виданнях: „Прилуччина", „Град Прилуки", „Скарбниця", „АИР", „Орлине племя".
26 вересня 2012 р. перестало битися серце справжнього патріота рідної землі. Світла пам'ять про цю чесну, принципову і надзвичайно трудолюбиву людину назавжди збережеться у серцях прилучан.
Куриленко Микола Іванович
Народився в 1947, м. Прилуки – краєзнавець. Навчався в середній школі №6. Далі були служба в армії, навчання в Прилуцькому гідромеліоративному технікумі. Працював будівельником на заводах „Будмаш", „Білкозин", в кооперативі „Зеніт". Протягом більше трьох десятиліть вивчав історію прилуцького краю. Був членом товариства української мови імені Т.Г.Шевченка, членом обласного правління товариства охорони пам'ятників історії та культури. В середній школі №2 вів краєзнавчий гурток. Одним із перших став перейматися питанням відродження Густинського монастиря, вийшла друком книжка „Густинський Свято-Троїцький монастир". З 2000 він почав займатися дослідженням церков. Виконано величезний обсяг роботи. Він обходив пішки і об'їздив понад 30 тисяч кілометрів. Сфотографовано 249 церков у Чернігівській області і 163 - у Полтавській. Результатами досліджень стали видані ним монографії „Прилуцьке благочиння: історія, трагедія, відродження" (про історію церков Прилуцького округу та репресованих священиків у період сталінського режиму), „Свята Чернігівська земля". Але 6 січня 2008 р. Микола Іванович помер. Монографія про церкви Полтавщини(2009р) та книга «Іоасаф, святитель прилуцької землі»(2011) присвячена 100 – річчю канонізації святителя Іоасафа єпископа Білгородського вийшли вже після смерті краєзнавця.
Георгій Федорович Гайдай
Георгій Федорович Гайдай народився 10 лютого 1939 року в місті Золотоноша, Черкаської області. Його батько працював залізничником і сім 'я часто переїздила. Перед війною вони жили вже під Одесою. Звідти евакуювалися на Урал, тоді жили в м. Кизлярі (Чечня). А в 1944 році сім 'я переїхала в с. Линовщю до дідуся та бабусі Георгія Федоровича. У 1946 році пішов до Линовицької середньої школи, яку закінчив у 1956 році. Родина Гайдаїв мала давнє історичне коріння, мабуть, саме це сприяло тому, що з раннього дитинства його зацікавила історична минувшина Прилуччини. На початку 1957 року Георгій Федорович переїздить до прилук. Працює на будівництві (будівельне управління №5) різноробочим, муляром, потім у відділі кадрів та диспетчерській. Із січня 1973 року Георгій Гайдай пов'язує свою трудову діяльність з Прилуцьким краєзнавчим музеєм. Спочатку старшим науковим працівником, а згодом головним хранителем Прилуцького краєзнавчого музею.
Георгій Федорович — автор багатьох публікацій на історичні теми. Друкувався в журналах „ Чумацький шлях ", ,, Український світ ", „ Українська культура, автор книги ,,Прилуки — місто старовинне", засновник і постійний автор газети ,, Скарбниця", яку видає Прилуцький
кра
єзнавчий музей, ведучий рубрики .,Історичний щоденник", міської газети ,,Град Прилуки". Член осередку „Просвіта", він уболівав за відродження духовності та культури рідного краю. Георгій Гайдай любив свій край, своє місто і беріг свою історію. Багато творчих задумів, на жаль, лишилися нереалізованими, бо 29 травня 2005 року Георгій Федорович передчасно пішов із життя.
Наша любов – древній і вічно юний Прилуцький край, оспіваний у легендах та піснях, щедрий на чудові краєвиди, прославлений визначними людьми. І любов до нього не зміряти і не зважити, бо кожному свій край дорогий. Та є люди, для яких любов до нашого краю – свята справа всього життя. Таким був Георгій Федорович Гайдай, який віддав свої знання людям, його справи і слова будили наші душі і серця.
Улітку 2007 року друком побачило світ друге, доповнене, науково-популярне видання книги Георгія Гайдая "Прилуки" (ТОВ "АІР-Поліграф", 2007,148 с). У ній ідеться про історичне минуле нашого міста, що славиться визначними архітектурними та історичними пам'ятками, трагічними й героїчними подіями, талановитими й працьовитими людьми.
І прилучанам, і гостям нашого міста, і всій науковій громадськості радимо ознайомитися з цим чудовим виданням, яке підготував нам на добру згадку про себе й добрі знання про нашу Батьківщину незабутній літописець прилуцького краю Георгій Федорович Гайдай.
Біобібліографічний покажчик "Георгій Федорович Гайдай" виданий Прилуцькою центральною районною бібліотекою спільно з Чернігівською державною обласною універсальною науковою бібліотекою ім. В. Короленка включає в себе біографічні матеріали та краєзнавчі праці видатного краєзнавця Прилуччини Г.Ф. Гайдая. Він розрахований на істориків, викладачів, краєзнавців бібліотечних і музейних працівників. Віриться, що наступні покоління істориків та краєзнавців гідно скористаються спадщиною Г.Ф. Гайдая.