с. Манжосівка 

Виникнення сіл Дідівці та Манжосівки тісно пов'язана з історією виникнення м. Прилук. Перша згадка про Прилуки датується XI століттям. Але дані села виникли значно пізніше. Так в "Сборнике Полтавской губернии" за 1891 р. читаємо: "Непосредственно за последним предместьем г. Прилуки - Плискуновка, здесь вдоль причудливых извилин реки Удай расположился целый ряд более или менее крупных поселений, расположенных столь близко друг к другу, что некоторые из них почти сливаются своими околицами: на правом берегу здесь лежит деревня Манжосовка, с трех сторон окружена Удаем".

За О. Лазаревським с. Дідівці входили до Переволочанської сотні, а в 1660 році село було віддане гетьманом Мазепою сину полковника Маценка - Остапу Маценку. Після смерті Скоропадського Дідівці переходять його синові Антону, про якого і зараз згадують як про жорстоку людину. Про це свідчить той факт, що за період 1736 - 1740 рр. 8 господарств переселились в інші села. В кінці 17 ст. Манжосівка була віддана Дмитром Горленком єсаулу Мартину Рижому, потім під'єсаулу Портянку. А в 1707 р. - на кормління Лисаневичу.

Урочище "Джерела"

На Прилуччині знаходиться велика кількість джерел. Так, перед Боршною, завдяки великій кількості джерел, ціле урочище назване «Джерела», а в урочищі «Довге» їх нарахували більше п’яти.

Урочище «Джерела» славиться також і великою кількістю первоцвітів та трав’яних рослин. Висаджені ареали горіха волоського, аличі, малини, ожини, західноєвропейського бука, винограду винного. Для всіх подорожніх, що їдуть трасою Київ-Суми, облаштовані криниці з чистою водою, а також стоянка для короткочасового відпочинку, з оглядовим майданчиком, який відкриває чудовий пейзаж на Густинський Свято-Троїцький монастир. У 2001 році урочище «Джерела» отримало статус «ботаніко-гідрологічний заказник».

Церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці

З 1859 року мешканці села були прихожанами до церкви Параскеви Сербської села Дідівці. Перша кам'яна, п'ятикупольна церква в селі Манжосівка побудована в 1990 рр.