с. Полова
Мальовниче село Полова розташоване на річці Половій (лівій притоці р. Удай) за 11 км. від Прилук. Свою назву взяло від р. Полова. Раніше це були землі Густинського монастиря. У 1638-1639 рр. ченці покинули монастир разом з ігуменом Василієм і пішли в Путивль, шукати захисту в московського царя, боячись помсти польського магната І. Вишневецького, який був католиком і не підтримував православ’я. В рідні краї вони так і не повернулися, тож прилуцькі й навколишні жителі почали заселяти с. Полову.
Вперше село згадується в 1655 році «Травня 16 дня село Полова було віддане монастирю Б. Хмельницьким і затверджено універсалом 1657 р. квітня місяця», у володінні якого воно залишалось до 1786 року. Село входило до полкової сотні Прилуцького полку. У 1737 році в селі було 67 господарств селян, 13 господарств козаків.
Церква Різдва Богородиці в с. Половій збудована ще до 1710 року. У 1811 році «Стараннями полкового писаря» П.О. Кеценка споруджена мурована церква замість дерев’яної.
| Об’єкти для огляду: |
Церква на честь Різдва Пресвятої Богородиці
Православна Церква Ніжинської єпархії парафії Свято- Різдво Пресвятої Богородиці, яка збудована ще до 1710 року. У 1811 році “Стараннями полкового писаря” П.О.Кеценка споруджена мурована будівля Церкви Різдва Богородиці замість дерев’яної, в стилі класицизму. Розташована Церква в центрі села на пагорбі. Храм відкритий у 1812 році (в рік перемоги над армією Наполеона, про що свідчить напис) Церква мурована, хрестоподібна (19 х 15м). Між апсидою і північним та південним раменами просторового хреста вбудовано невеликі об’ємами паламарні й ризниці. Церква однобанна з чотирма фронтонами. Центральний четверик увінчано півсферичним куполом на круглому барабані, фасади — трикутними фронтонами. Всередині збереглися залишки олійного розпису.
Перед головним входом до Церкви — дерев’яна багатоярусна дзвінниця на кам’яному фундаменті 6 х 6 м (єдина, що збереглася на Чернігівщині до наших днів). З східного боку — вхід з чотириколонним портиком. Дзвінниця зведена у 18 столітті (про це свідчить напис на стіні №-го ярусу). На дзвінниці було 5 дзвонів: 1-й дзвін -704 кг, 2-й дзвін — 192 кг, 3-й дзвін — 128 кг, 4-й дзвін — 17 кг, 5-й дзвін — 16 кг.