bgzychbg0

с. Мільки

Попід горою, в низині річки Удай, живе своїм життям красиве, старовинне село Мільки. Назва села походить від того, що розташоване воно біля мілини. На мілині водилось багато невеличкої рибки – мільки. Ці два слова „мілина” і „мілька” – дали назву селу. Село Мільки в 1710 році за даними генерального слідства було віддане Петру Носенку, далі польовому писарю Голінковському на користування. З 1760 року село Мільки входило до Переволочнянської сотні Прилуцького полку. Архівні документи свідчать, що засноване воно у 1630 році. Жителі села були казенними селянами та козаками. Панської економії в селі не було, але пан Хвостенко мав тут 200 га землі.

У 1677 році було збудовано церкву, яка дожила до наших днів. Споконвіків була у мільківчан тяга до знань, до освіти. До 1917 року у селі з вищою та середньою освітою мешкало 50 чоловік. Своя хата - читальня заснована ще в 1902 році.

 
 Об’єкти для огляду:


 

Парафію в селі Мільки засновано раніше 1777 року. З 2000 року у приміщенні храму проходять богослужіння, та поступово проводиться капітальний ремонт. Намесною іконою є ікона Богородиці Казанскої, яку шанують у селі з давніх часів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розроблено в рамках проекту «Freedom»